Словник української мови у 20 томах

кований

КО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до кува́ти¹ 1, 2, 5.

Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Я. Щоголів);

Яка диковина, що собака не кована! (Номис);

Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Л. Дмитерко);

Гулко стугонять у млині давно не ковані жорна (І. Кириленко);

// ко́вано, безос. пред.

* Образно. На вільне слово ковано кайдани (Леся Українка).

2. у знач. прикм. Вигот., зроблений куванням (див. кува́ння¹).

Кований .. шолом і голова жовніра розскочилися від того раптового удару (Іван Ле);

Важкий кований ланцюг .. чорною змією звивається попід лавами і не дозволяє жодному невільникові відступити від свого місця далі ніж на один крок (В. Малик);

Сестра Аполінарія розлючено підносить мене в повітря за ліву руку і кільканадцять метрів проносить.., кілька разів боляче вдаривши мною об стовбур дерева й кований паркан (С. Андрухович).

3. у знач. прикм. Підкований, із підковами.

Кінь бив кованим копитом шлях (Н. Рибак);

* У порівн. – Давайте! – гукнув Блаженко вгору і подерся по каменю, як кований кінь по льоду (О. Гончар);

// Із підковами, цвяхами (про взуття).

Вийняла Марія ковані чоботи (В. Кучер);

Хто тільки не топтав її [Україну] кованим чоботом завойовника (І. Цюпа);

Ледве я підвівся, як поліцай всадив мені такого копняка, що я знову летів кілька метрів поперед себе, все ще відчуваючи у себе на заді його кований чобіт (Ю. Покальчук).

4. у знач. прикм. Обкований металом.

Розпозичав [Охрім] гроші то тому, то іншому, ще й до того погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір'я спустіло і ковані скрині спорожніли (Марко Вовчок);

Як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір'ю п'ять кованих возів (В. Стефаник);

Це давня опочивальня каганів Болгарії, вподовж стін її на килимах висить зброя, на полицях стоїть посуд, між яким тьмяно поблискує кований сріблом келих (С. Скляренко);

Уляна .. біжить до комірчини і щиколотками стукає в ковані двері (М. Стельмах).

5. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що карбо́ваний 4.

І кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (В. Сосюра).

Ку́те (ко́ване) срі́бло див. срі́бло́.

◇ Ко́ване сло́во див. сло́во;

(1) Ко́ваний (ку́тий) на всі но́ги (чоти́ри ноги́ (копи́та)) – дуже досвідчений, бувалий.

Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних, смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко);

З Мазепою не легке діло. Він кутий на всі чотири ноги (Б. Лепкий);

Кругом — мужва репана, на всі ноги наче кована, а насправді неодукована (М. Сиротюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кований — ко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. кований — [кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. кований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5). || ковано, безос. присудк. сл. Кований на всі чотири ноги (копита) — дуже досвідчений, бувалий. 2》 у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кування I). 3》 у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кований — ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий ..  Фразеологічний словник української мови
  5. кований — ЧІТКИ́Й (про вимову, виклад думок тощо), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ, КАРБО́ВАНИЙ, КО́ВАНИЙ рідше (про слова); СТРУНКИ́Й (правильно, логічно побудований). Телефоніст.. безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю.  Словник синонімів української мови
  6. кований — Ко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кований — КО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до кува́ти¹ 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205); Яка диковина, що собака не кована!...  Словник української мови в 11 томах
  8. кований — Ко́ваний, -а, -е 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. О. 1862. IV. 31. ся на обидві кована. Этой не проведешь. Ном. 2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Макс. Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка