конфігурація
КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Швидко, легко із звичною точністю він почав накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня (З. Тулуб); Вже, сонячним обведені пунктиром, Відтінюються обриси домів (В. Бичко); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов); Деякі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес (Ю. Збанацький); Висока заграва палахкотіла над Севастополем, і її полиски освітлювали горбатий профіль висоти (В. Кучер); Звідси відкривається чудовий краєвид — витончені абриси Андріївської церкви на урвистих схилах, стрімкі силуети нових споруд (з журналу).
ФО́РМА (зовнішній вигляд предмета, зумовлений його обрисами), КШТАЛТ, ФІГУ́РА рідше, ШТАЛТ заст.; КОНФІГУРА́ЦІЯ спец. (перев. деталей, механізмів тощо). Зростали плоди дивовижних форм, прекрасних, щедрих в своїй різноманітності (О. Довженко); Головка зрослася, тільки прийняла якийсь чудовий кшталт: високо-високо угору тяглася (Панас Мирний); Виверження космічної сили може.. стати початком тривалого періоду вулканізму, пов'язаного з процесом перебудови фігури планети (з журналу); Своїм походженням, конфігурацією.. дюни завдячують панівним вітрам, які тривалий час дмуть в одному напрямку (з журналу).
Словник синонімів української мови