крутень

I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О. Гуреїв); Похилились квітки, Посумніли.. Шуря-буря пройшла — Вони знов піднялись (І. Франко); Позирав (Левченко).. на всі дороги, над якими летіла хурделиця. — Не видать і не чуть ані пари. Тільки крутень крутить (І. Микитенко). — Пор. I. урага́н.

ДЖГУТ (ЖГУТ рідко) (туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи тощо), СКРУЦА́К діал.; СКРУ́ТЕНЬ (СКРУ́ТІНЬ), СКРУ́ТКА, СКРУ́ТОК, СКРУ́ТЕЛЬ (СКРУ́ТІЛЬ) діал. (з сіна, соломи, прядива); КРУ́ТЕНЬ (КРУ́ТІНЬ) (для розпалювання в печі). Старий міцно стиснув у руках скручений джгут (С. Добровольський); Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом тріснуту голоблю (І. Муратов); Тугий скруцак з рушника, мокрий і замашний, гатив з лускотом в спини направо й наліво (М. Коцюбинський); В руці скрутень трави якоїсь цупкої тримав (батько) (О. Гончар); Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (С. Чорнобривець); Зодяг (Бовдюг) сірячину, поклав на плече скруток соломи (Григорій Тютюнник); Хліб уже мати посадовила в піч. Стояла з лопатою в руках і кидала крутені на загнітку (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. крутень — кру́тень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крутень — див. вир; вірьовка  Словник синонімів Вусика
3. крутень — -тня, ч. 1》 Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі. || Скручений жмут соломи, сіна, що залишається на шляху перетягання копиць. 2》 діал. Вихор (див. вихор I 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутень — КРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі. Спали соломи три крутні під челюстями (П. Чубинський); Хліб уже мати посадовила в піч. Стояла з лопатою в руках і кидала крутені на загнітку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. крутень — Кру́тень, кру́тня; кру́тні, -тнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. крутень — КРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі. Спали соломи три крутні під челюстями (Чуб., І, 1872, 123); // Скручений жмут соломи, сіна, що залишається на шляху перетягання копиць.  Словник української мови в 11 томах
7. крутень — Кру́тень, -тня м. 1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити. Чуб. І. 123. 2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки. Чуб. VII. 381.  Словник української мови Грінченка