Словник синонімів української мови

крутій

ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм., АРТИ́СТ розм., КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ розм.) ірон. (той, хто вміє удавати з себе не того, ким він є насправді); УДАВА́ЛЬНИК (той, хто удає що-небудь); ОШУКА́НЕЦЬ (той, хто обманув або обманює кого-небудь). Писав він (Т. Шевченко) і про царів,.. показував їх у всій їх потворній та огидній наготі — розпусниками, душогубцями та лицемірами (З. Тулуб); Оті всякі пузатенькі демократи — облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (О. Ковінька); — Ти думаєш, я люблю отих крутіїв, боягузів, пристосовників? (Н. Рибак); — Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (І. Цюпа); Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ'я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський); На згадку людям прийшов старий шабай — висватать, підхвалить, підмогоричить, обдурить в торгу — на те здатний. Кривоприсяжник, манисвіт (К. Гордієнко); Яким же треба бути єзуїтом, щоб однією рукою підписувати закони, а другою інструкції, котрі скасовують ті закони? (В. Канівець); (Монтаньяр:) Та годі вже базікання того! .. Які актори всі ви, жірондисти! (Леся Українка); Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. — Комедіант! — тупнула з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська); Даремними були Іванові побоювання про те, що .. різним завам пощастить підмазати ревізію. Не пощастило. Закінчилась ревізія — закінчилось і панування злодюг та ошуканців (Ю. Збанацький). — Пор. 2. святе́нник.

ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм., ХИТРЯ́К розм., ХИ́ТРИК розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯ розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм. Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів'я); Трохим — сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); — Чого ж він викрутень? — зойкнула Василина.. — Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); — Я пожартувала, татку, — перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); — Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); — Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій — це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там (у школі) прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб'ють гуртом (Панас Мирний); (Харько:) Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); — Потім ще не таке він одчубучить. Роман — то штука (М. Стельмах). — Пор. 1. пройди́світ.

ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.; ШАРЛАТА́Н (неук, невіглас, що видає себе за фахівця); ШУ́ЛЕР (картяр, який у грі користується нечесними прийомами). Шахраї-підрядчики одним махом відкуповувалися тут від гріхів (О. Гончар); Я віднині не крутій, Легкий хліб шукать доволі, Буду з вами, буду в полі! (С. Олійник); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями типу Рольфа Фінка, сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (П. Загребельний); Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик); (Петро:) Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Панас Мирний); — Ніколи б до такого не додумався! Ви — геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (В. Собко); (Жандарм:) Але се одно скажу тобі, небоже: ти на крутаря не вродився (І. Франко); Він ішов з відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з.. непоправним шарлатаном (І. Нечуй-Левицький); Лікарша мішає карти, як шулер перед гарячою грою (І. Ле). — Пор. 1. обма́нник, 1. пройди́світ.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. крутій — круті́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. крутій — Шахрай, ошуканець, плутяга, махляр, махляй, жм. крутько; ОК. лицемір, вертій, крутихвіст.  Словник синонімів Караванського
  3. крутій — див. брехливий; вихор; хитрий; ябеда  Словник синонімів Вусика
  4. крутій — -я, ч. 1》 Хитра та спритна у своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. || Нещира в своїх стосунках з іншими людьми особа; лицемір. 2》 Той, хто схильний до крутійства (у 3 знач.) (про чиновника, канцеляриста й т. ін.); бюрократ. 3》 розм. Той, хто крутить що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крутій — КРУТІ́Й, я́, ч. 1. Хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
  6. крутій — круті́й хитрун; ошуканець, шахрай (ср, ст)|| = видридушник  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. крутій — Круті́й, -тія́, -тіє́ві, -ті́ю! -тії́, -тії́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. крутій — КРУТІ́Й, я́, ч. 1. Хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. — Треба вибрати в свати доброго крутія, щоб викрутив [у Терлецьких].. зайву сотню карбованців (Н.-Лев., III, 1956, 52); Надаремне Роман..  Словник української мови в 11 томах
  9. крутій — Крутій, -тія м. Плутъ. О, не дуже водись з ними, гроші не дуже позичай, бо крутії вони добрі. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка