крутій —
див. брехливий; вихор; хитрий; ябеда
Словник синонімів Вусика
крутій —
-я, ч. 1》 Хитра та спритна у своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. || Нещира в своїх стосунках з іншими людьми особа; лицемір. 2》 Той, хто схильний до крутійства (у 3 знач.) (про чиновника, канцеляриста й т. ін.); бюрократ. 3》 розм. Той, хто крутить що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
крутій —
КРУТІ́Й, я́, ч. 1. Хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
крутій —
ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм.
Словник синонімів української мови
крутій —
КРУТІ́Й, я́, ч. 1. Хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. — Треба вибрати в свати доброго крутія, щоб викрутив [у Терлецьких].. зайву сотню карбованців (Н.-Лев., III, 1956, 52); Надаремне Роман..
Словник української мови в 11 томах
крутій —
Крутій, -тія м. Плутъ. О, не дуже водись з ними, гроші не дуже позичай, бо крутії вони добрі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка