кудли

ПА́ТЛИ розм. (довгі скуйовджені пасма волосся), КУ́ДЛИ розм., КО́СМИ розм., КОСМАКИ́ розм., ПЕ́ЛЕХИ розм., ПАЧО́СИ розм., КУ́СТРИ (КУ́СТРІ) діал.; КУ́ШТРА (КУ́ШТРЯ) діал., КУДЕ́ЛЯ розм. (скуйовджене волосся). — Дай сюди оті патли! Я тобі чисто пообтинаю оті пачоси на щоках, оту бороду, оті коси (І. Нечуй-Левицький); Голова в нього розпатлана, косми волосся звисають на очі, на вуха (С. Чорнобривець); — Ось постій, ..дай мені тебе за космаки піймати (П. Куліш); — Піди в хижу, розчеши свої кустрі та аж тоді увіходь до людей.. (Л. Яновська); Зозла вп'явся (Чіпка) руками в свою нечесану куштру (Панас Мирний); (Кукса:) А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають, що куделиця, і обсмикають на гнізда! (М. Кропивницький); По-бандитському стрижена (Ганна) — замість кіс чорна куделя вибивається з-під кубанки (О. Гончар). — Пор. 1. воло́сся, 1. па́смо.

Значення в інших словниках

1. кудли — ку́дли множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. кудли — Патли, патлі, кудлі.  Словник синонімів Караванського
3. кудли — див. волосся  Словник синонімів Вусика
4. кудли — -ів, мн., фам. Скуйовджені пасма волосся або вовни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кудли — КУ́ДЛИ, ів, мн., розм. Скуйовджені пасма волосся або вовни. От дурна псина .. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (М.  Словник української мови у 20 томах
6. кудли — КУ́ДЛИ, ів, мн., фам. Скуйовджені пасма волосся або вовни. От дурна псина.. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах