Словник синонімів української мови

мимоходом

МИМОХІ́ДЬ (проходячи мимо когось, чогось), МИМОХО́ДОМ розм., ПРОХО́ДОМ розм. Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні.. і, попустивши повід, дозволяв мимохідь щипати траву (Л. Юхвід); Пройшов мимо Вови батюшка й чогось одвернувся. Зиркнув мимоходом на його директор і теж одвернувся (С. Васильченко); Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Г. Квітка-Основ'яненко).

МИМОХІ́ДЬ (не зосереджуючись на чомусь, між іншим), ПОБІ́ЖНО, МИМОХО́ДОМ розм.; ПО́ХАПЦЕМ (поспішаючи). Про свій візит до професора Орла він сказав лиш мимохідь (Ю. Шовкопляс); Микола ще мав час, щоб хоч побіжно оглянути столицю — до відходу поїзда залишалось кілька годин (І. Гончаренко); — Я до тебе похапцем, на часок, на хвилиночку (І. Нечуй-Левицький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. мимоходом — мимохідь – мимохіть Розрізняються значенням. Мимохідь. Минаючи когось, щось. Переносно: не зосереджуючись на чомусь; між іншим; побіжно. “Мимохідь привітався із знайомим”.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. мимоходом — мимохо́дом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  3. мимоходом — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика
  4. мимоходом — присл., рідко. Те саме, що мимохідь 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мимоходом — Побіжно, між іншим, нашвидку, див. мелькома  Словник чужослів Павло Штепа
  6. мимоходом — МИМОХО́ДОМ, присл., рідко. Те саме, що мимохі́дь 1. Пішла я собі; підійшла мимоходом ік колодязю до корита (Ганна Барвінок); – Кому можна позаздрити, так це Єгипті, – підводиться із-за столу Брага. – Полагодить якомусь колгоспові ставок мимоходом, і центнер пшениці на кін (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  7. мимоходом — МИМОХО́ДОМ, присл., рідко. Те саме, що мимохі́дь 1. Пішла я собі; підійшла мимоходом ік колодязю до корита (Барв., Опов.., 1902, 91); — Кому можна позаздрити, так це Єгипті, — підводиться із-за столу Брага.  Словник української мови в 11 томах