можновладець
ВЕЛЬМО́ЖА (у феодальних і буржуазних країнах — знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду), МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ, САНО́ВНИК заст. Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож (І. Котляревський); Можновладців упізнавали не по їхньому багатству, а насамперед по силі, якою оточувалися (П. Загребельний); Далі від шляху.. оселилось простацтво; Тут же, при самій дорозі, здіймаються лари вельможних (М. Зеров); На всі спроби царських сановників затягнути його в свій табір — наш філософ (Сковорода) відповідав..: "Ваше превосходительство, ми з вами незнайомі" (П. Тичина).
ВОЛО́ДА́Р (той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.), ПРАВИ́ТЕЛЬ, МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ книжн., ВЛА́ДА́Р уроч., ВЛАДИ́КА уроч., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., ВЛА́ДНИК діал. Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); — Нащо і правителі, як не на те, щоб вести народ уперед! (Панас Мирний); Після недавніх заколотів і повстань — государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Але що був Юріштан.. у порівнянню зі своїм безпосереднім начальником і повелителем цілої Гуцульщини — паном.. Гердлічков із Устєрік! (Г. Хоткевич); Вже було літ п'ятсот тому: На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський владар сильний (Леся Українка); (Микита:) Та хочу все ж тепер я сам пізнати, Чим він людей отак причарував, Владика Русі, мудрий Ярослав (І. Кочерга); Він сам державець Синодала, веде багатий караван (М. Драй-Хмара); (Князь:) Я князь! Я голова Всіх руських владників! (І. Франко).
Словник синонімів української мови