мста

ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Настав за нашу кривду час відплати (Д. Павличко); Разом з ними виїхали всі католики та поляки з лубенських князівських маєтностів, котрі боялись народної помсти (І. Нечуй-Левицький); Прийде час розплати, впаде на голови катам... (І. Гончаренко); Прийдеш, Юрку, до порахунку (прислів'я); Ляхи розбиті втікали, а інші.. Гинули в топкім багні.. таківська була їм заплата За те, що шкури лупили з людей (М. Костомаров); Не втече І не сховається; всюди Вас (лихих синів України) найде правда-мста (Т. Шевченко); Хлопець.. прагнув узяти реванш за попередню поразку (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. мста — мста іменник жіночого роду помста поет.  Орфографічний словник української мови
2. мста — див. кара; помста  Словник синонімів Вусика
3. мста — мсти, ж., поет., уроч. Помста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мста — МСТА, мсти, ж., поет., уроч. Помста. Не втечете І не сховаєтеся; всюди Вас [лихих синів України] найде правда-мста (Т. Шевченко); А тільки злоба в серці запалає, Мсти забажа моя рука слаба, В той час ніщо спинити не здолає (П.  Словник української мови у 20 томах
5. мста — МСТА, мсти, ж., поет., уроч. Помста. Не втечете І не сховаєтеся; всюди Вас [лихих синів України] найде правда-мста (Шевч., II, 1963, 379); А тільки злоба в серці запалає. Мсти забажа моя рука слаба, В той час ніщо спинити не здолає (Граб.  Словник української мови в 11 томах