Великий тлумачний словник сучасної мови

мста

мсти, ж., поет., уроч.

Помста.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мста — мста іменник жіночого роду помста поет.  Орфографічний словник української мови
  2. мста — див. кара; помста  Словник синонімів Вусика
  3. мста — МСТА, мсти, ж., поет., уроч. Помста. Не втечете І не сховаєтеся; всюди Вас [лихих синів України] найде правда-мста (Т. Шевченко); А тільки злоба в серці запалає, Мсти забажа моя рука слаба, В той час ніщо спинити не здолає (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. мста — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь).  Словник синонімів української мови
  5. мста — МСТА, мсти, ж., поет., уроч. Помста. Не втечете І не сховаєтеся; всюди Вас [лихих синів України] найде правда-мста (Шевч., II, 1963, 379); А тільки злоба в серці запалає. Мсти забажа моя рука слаба, В той час ніщо спинити не здолає (Граб.  Словник української мови в 11 томах