нагрібати

НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О. Донченко); Нагребли (заробітчани) сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (К. Гордієнко); Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо, громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги (О. Кобилянська); — Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадили корові... — відповіла Мокрина (П. Козланюк). — Пор. 1. згріба́ти, 1. нагрома́дити.

Значення в інших словниках

1. нагрібати — нагріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагрібати — -аю, -аєш, недок., нагребти, -бу, -беш; мин. ч. нагріб, нагребла, нагребло; док., перех. Гребучи, збирати в якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагрібати — НАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, нагребла́, ло́; док. 1. чого і без прям. дод. Гребучи що-небудь граблями, лопатою і т. ін., збирати у купу в якій-небудь кількості.  Словник української мови у 20 томах
4. нагрібати — Нагріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш; нагребти́, -гребу́, -гребе́ш; нагрі́б, нагребла́, -гребли́; нагрі́бши; нагре́бений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нагрібати — НАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, нагребла́, ло́; док., перех. Гребучи, збирати в якій-небудь кількості.  Словник української мови в 11 томах