нагрібати

нагріба́ти

-аю, -аєш, недок., нагребти, -бу, -беш; мин. ч. нагріб, нагребла, нагребло; док., перех.

Гребучи, збирати в якій-небудь кількості.

Значення в інших словниках

1. нагрібати — нагріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагрібати — НАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, нагребла́, ло́; док. 1. чого і без прям. дод. Гребучи що-небудь граблями, лопатою і т. ін., збирати у купу в якій-небудь кількості.  Словник української мови у 20 томах
3. нагрібати — НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О.  Словник синонімів української мови
4. нагрібати — Нагріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш; нагребти́, -гребу́, -гребе́ш; нагрі́б, нагребла́, -гребли́; нагрі́бши; нагре́бений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нагрібати — НАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, нагребла́, ло́; док., перех. Гребучи, збирати в якій-небудь кількості.  Словник української мови в 11 томах