надлюдина
НАДЛЮДИ́НА (у деяких філософських течіях — людина сильної волі й духу; індивідуаліст, що ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами; розм. — людина, якою захоплюються, яку високо цінують за її певні особливості, вміння і т. ін.), СУПЕРМЕ́Н. — Ніцше ніколи не імпонував мені яко філософ. Його ідеал надлюдини і натовпу ..викликає протест своєю відкритою проповіддю людиноненависництва (М. Олійник); Про артистів, яких Тася бачила в кіно або слухала по радіо, які здавались їй мало не надлюдьми, Семен Григорович говорив панібратськи, як про близьких приятелів (Л. Дмитерко); Культ супермена.
Словник синонімів української мови