наділ
НАДІ́Л (ділянка землі, яку одержувала селянська сім'я для користування), ГРУНТ заст., НАРІ́З заст., НАРІ́ЗКА заст. І таки відстояла (мати) увесь давній царський наділ — єдину десятину, яка дісталась їм у спадщину від кріпаччини (М. Стельмах); Якби-то я був тут господарем, то й не питався б, та вже не я їм віддав сей ґрунт і хату, та воля не моя (Леся Українка); — На оцих нарізках не життя нам (М. Ірчан). — Пор. 1. діля́нка.
Словник синонімів української мови