нараховувати
СКЛАДА́ТИСЯ з кого-чого (маючи в своєму складі кого-, що-небудь, становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), НАЛІ́ЧУВАТИ кого, що, НАРАХО́ВУВАТИ кого, що, ОБ'Є́ДНУВАТИ кого, що. Надина бригада складалася переважно з дівчат (Д. Ткач); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечливих між собою (Леся Українка); Наше село нараховує п'ятдесят одну хату (Ю. Яновський); Об'єднує артіль 175 дворів, всього народу 484 чоловіка (Остап Вишня).
Словник синонімів української мови