натерпітися
БІДУВА́ТИ (жити в біді, горі; зазнавати біди, горя), ГОРЮВА́ТИ підсил. Професор Стожар бідував без дочки (І. Нехода); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (М. Коцюбинський). — Пор. натерпі́тися, 1. поневіря́тися.
НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм., НАПЛА́КАТИСЯ без додатка, розм., НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯ без додатка, розм., НАСЬО́РБАТИСЯ чого, розм. Говорила це не зі злості на чоловіка (хоч уже і досить натерпілася через такий його непутящий характер) (М. Ю. Тарновський); Сьогодні одпустять додому шостий клас, що дуже встиг намучитися за май од тяжких екзаменів (А. Кримський); — Такий хуліган, якого наше село ще ніколи не бачило. Скільки від нього всі настраждались! (Є. Гуцало); Ой, набідувалися ми до весни, Боже єдиний (І. Франко); Цілий рік воював (Назар) десь, і вісті від нього ніякої не було. Наплакалася і нагорювалася за ним Докія (І. Цюпа); І не добивсь з панами права, Ще й сам від них біди назнавсь (І. Франко); — Дайте мені, мамо, спокій! Наплакалась я через вас, — аж крикнула Маруся спересердя (І. Нечуй-Левицький); Вони насьорбалися горя і злоби Набралися теж, у житті живучи (Л. Первомайський). — Пор. 2. бідува́ти, 1. поневіря́тися.
ПОНЕВІРЯ́ТИСЯ (терпіти труднощі, зазнавати знущань тощо), ПОТЕРПАТИ, ПОБИВА́ТИСЯ, ПРОПАДАТИ розм., МА́ЯТИСЯ розм., ТУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИПУХА́ТИ фам., МИТА́РСТВУВАТИ книжн. — Нащо ж я покинула рідний край і пішла в світи блукати, тинятись та поневірятись між чужими людьми? (І. Нечуй-Левицький); Підпілля деякий час потерпало, але, крім терористів, ніхто арештований не був (Ф. Бурлака); Мов перст, повинен в самотині Я побиватися один (І. Манжура); Трудно було й здумати, що десь наймичкою маятимусь (Марко Вовчок); А ми тулятись мусимо в печалі, В чужих людей могил собі прохать... (М. Костомаров); Він своє уже знайшов і при Зарубі. Не бійся, бригадиром не захотів, Колоду виштовхав, а сам на фермах припухає (В. Кучер); Бинти нам правили й за рукавиці, котрі ми розгубили, митарствуючи в проклятих скелях (О. Гончар). — Пор. 2. бідува́ти, 1. му́читися, натерпі́тися.
Словник синонімів української мови