натерпітися

док., набідуватися, напоневірятися, набратися <�зазнати> біди, пізнати по чім ківш лиха, нагорюватися, д. набідитися.

Значення в інших словниках

1. натерпітися — нате́рпі́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. натерпітися — -терплюся, -терпишся; мн. натерпляться; док., чого і без додатка, розм. Зазнати, перенести багато тяжкого, неприємного; настраждатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натерпітися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ, те́рплю́ся, те́рпишся; мн. нате́рпля́ться; док., чого і без прям. дод., розм. Зазнати, перенести багато страждань, незгод, неприємностей; настраждатися. – Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!..  Словник української мови у 20 томах
4. натерпітися — БІДУВА́ТИ (жити в біді, горі; зазнавати біди, горя), ГОРЮВА́ТИ підсил. Професор Стожар бідував без дочки (І. Нехода); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (М. Коцюбинський). — Пор. натерпі́тися...  Словник синонімів української мови
5. натерпітися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ, те́рплю́ся, те́рпишся; мн. нате́рпля́ться; док., чого і без додатка, розм. Зазнати, перенести багато тяжкого, неприємного; настраждатися. — Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!..  Словник української мови в 11 томах
6. натерпітися — Натерпітися, -плю́ся, -пишся гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.  Словник української мови Грінченка