неохайний

НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм.; НЕАКУРА́ТНИЙ (про людину та її зовнішній вигляд, одяг); НЕДБА́ЛИЙ (про зовнішній вигляд, одяг). Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (С. Скляренко); Черниш спалахнув: — Товаришу сержант! ..Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (О. Гончар); Похилилась (хата) набік, як стара баба, комиш з криші (даху) висить аж до вікон, наче очіпок у старої та нечепурної баби (Дніпрова Чайка); Обстава кімнати стара і нечепурна (С. Васильченко); До неї підходить.. якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті, запнута брудною хусткою, взута в чоботи (А. Хижняк); Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті (Б. Грінченко); Коли він проводив її додому.., високий, з невиразними рисами обличчя, в полотняному, трохи недбалому одязі, Олена зовсім освоїлася з ним (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. неохайний — (про зовнішній вигляд людини, порядок у домівці) неакуратний, (без смаку одягнутий) недбалий, (як-небудь) нечепурний.  Словник синонімів Полюги
2. неохайний — неоха́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. неохайний — Неакуратний, нечупарний, нечепурний, нечепуристий, ф. задрипистий, р. зателепуватий, некукібний.  Словник синонімів Караванського
4. неохайний — Баброш, байдебура, дріпа, дріпанка (ж.); забайдебура, забовтанка (ж.), забовтюха (т.с.), забрьоха, задрипа, задрипанець, задріпа, задріпанець, закозяний (кози в носі), зальопа, зальопанка, зальопка, замазура, замазуха, замазушка, замазюра, замурза...  Словник синонімів Вусика
5. неохайний — -а, -е. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. || у знач. ім. неохайні, -них, мн. Люди, що не дотримуються чистоти, порядку. || Наспіх, недбало зроблений, виконаний. Неохайна робота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (М. Коцюбинський); Завжди [Саня] неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (О.  Словник української мови у 20 томах
7. неохайний — Неоха́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ, а, е. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (Коцюб., І, 1955, 26); Завжди [Саня] неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (Коп.  Словник української мови в 11 томах
9. неохайний — Неохайний, -а, -е Неопрятный.  Словник української мови Грінченка