неробочий

ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час — не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день — признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); (Крістабель:) Ти так давно не згадував про нього... (Річард:) Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. неробочий — неробо́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неробочий — (час) неслужбовий, вільний, гулящий; (- руки) нетрудовий, нетруджений.  Словник синонімів Караванського
3. неробочий — -а, -е. 1》 Не признач. для роботи, вільний від роботи; у який не працюють (про час). 2》 Не власт. тому, хто займається фізичною працею; не такий, як у робочої людини. 3》 Який не хоче працювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неробочий — НЕРОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Не признач. для роботи, вільний від роботи; у який не працюють (про час). Найбільша радість Марусі була, як у неробочий день часом приходив до неї батько (Б. Грінченко); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д.  Словник української мови у 20 томах
5. неробочий — НЕРОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Не признач. для роботи, вільний від роботи; у який не працюють (про час). Найбільша радість Марусі була, як у неробочий день часом приходив до неї батько (Гр.  Словник української мови в 11 томах