неробочий

неробо́чий

-а, -е.

1》 Не признач. для роботи, вільний від роботи; у який не працюють (про час).

2》 Не власт. тому, хто займається фізичною працею; не такий, як у робочої людини.

3》 Який не хоче працювати.

Значення в інших словниках

1. неробочий — неробо́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неробочий — (час) неслужбовий, вільний, гулящий; (- руки) нетрудовий, нетруджений.  Словник синонімів Караванського
3. неробочий — НЕРОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Не признач. для роботи, вільний від роботи; у який не працюють (про час). Найбільша радість Марусі була, як у неробочий день часом приходив до неї батько (Б. Грінченко); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. неробочий — ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час — не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день — признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею).  Словник синонімів української мови
5. неробочий — НЕРОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Не признач. для роботи, вільний від роботи; у який не працюють (про час). Найбільша радість Марусі була, як у неробочий день часом приходив до неї батько (Гр.  Словник української мови в 11 томах