нетерплячий

НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ (який не може довго терпіти, чекати), НЕТЕРПЕЛИ́ВИЙ рідше; ШВИДКИ́Й розм., ПРУДКИ́Й розм., БИ́СТРИЙ розм. (перев. несхвально, у конструкції з який — схильний поспішати з чимось). Ще холодно, трава росяна, і корови стоять, зрідка лише якась нетерпляча смикне найвищу травинку (Г. Хоткевич); — Ви вже ячмінь кінчили? — Який швидкий. З неділі почну (М. Стельмах); (Голос єфрейтора:) Відчиняй! (Паша:) Стривай, який прудкий. Дай одягнутись! (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. нетерплячий — нетерпля́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нетерплячий — Нетерпеливий, нетерпливий.  Словник синонімів Караванського
3. нетерплячий — -а, -е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. || Власт. такій людині. || Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Який не може довго чекати, витримувати, терпіти і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (О.  Словник української мови у 20 томах
5. нетерплячий — Нетерпля́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
7. нетерплячий — Нетерплячий, -а, -е Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. н. п. нетерпляча бере́ = нетерплячка бере. О. 1862. IX. 27.  Словник української мови Грінченка