нетерплячий —
нетерпля́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
нетерплячий —
-а, -е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. || Власт. такій людині. || Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нетерплячий —
НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Який не може довго чекати, витримувати, терпіти і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (О.
Словник української мови у 20 томах
нетерплячий —
НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ (який не може довго терпіти, чекати), НЕТЕРПЕЛИ́ВИЙ рідше; ШВИДКИ́Й розм., ПРУДКИ́Й розм., БИ́СТРИЙ розм. (перев. несхвально, у конструкції з який — схильний поспішати з чимось).
Словник синонімів української мови
нетерплячий —
Нетерпля́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нетерплячий —
НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (Мак., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
нетерплячий —
Нетерплячий, -а, -е Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. н. п. нетерпляча бере́ = нетерплячка бере. О. 1862. IX. 27.
Словник української мови Грінченка