Великий тлумачний словник сучасної мови

нетерплячий

нетерпля́чий

-а, -е.

Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін.

|| Власт. такій людині.

|| Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нетерплячий — нетерпля́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нетерплячий — Нетерпеливий, нетерпливий.  Словник синонімів Караванського
  3. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Який не може довго чекати, витримувати, терпіти і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ (який не може довго терпіти, чекати), НЕТЕРПЕЛИ́ВИЙ рідше; ШВИДКИ́Й розм., ПРУДКИ́Й розм., БИ́СТРИЙ розм. (перев. несхвально, у конструкції з який — схильний поспішати з чимось).  Словник синонімів української мови
  5. нетерплячий — Нетерпля́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  7. нетерплячий — Нетерплячий, -а, -е Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. н. п. нетерпляча бере́ = нетерплячка бере. О. 1862. IX. 27.  Словник української мови Грінченка