оберемок
В'Я́ЗКА (зв'язані мотузкою дрова, хмиз, солома тощо), В'Я́ЗАНКА, ОБЕРЕМО́К, ЗВ'Я́ЗОК діал. Антон.. зняв з себе мотузок, зв'язав хмиз, звалив на плечі в'язку й пішов до хати (С. Чорнобривець); Він біля припічка кинув в'язанку соломи (А. Головко); Ішли узліссям, аж назустріч нам дідусь з оберемком хмизу на плечах (П. Козланюк); З його пліч упав дров зв'язок грубий (І. Франко).
ОБЕРЕ́МОК (кількість чого-небудь, що можна охопити руками, помістити в ряднину), РЯДНО́ розм., НАРУ́ЧЧЯ діал. Побіг (Олег) надвір, вніс на кухню оберемок дров (Д. Бедзик); Насилу добилися до соломи. Ряден з п'ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний); Паперів внесли ціле наруччя (І. Франко).
Словник синонімів української мови