(дров) в'язка; (як міра) верета; ПР. багато, купа, віз; оберемочок.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
оберемок —
обере́мок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
оберемок —
див. багато; жмут
Словник синонімів Вусика
оберемок —
[обеиремок] -мка, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў
Орфоепічний словник української мови
оберемок —
-мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). || Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язанка. || перен. Велика кількість чого-небудь. Взяти в оберемок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оберемок —
ОБЕРЕ́МОК, мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (І. Нечуй-Левицький); Омелян подає їй у вікно оберемок полін (І.
Словник української мови у 20 томах
оберемок —
взя́ти (схопи́ти) на (в) обере́мок кого, що. Підняти кого-, що-небудь, обхопивши руками. (Самрось:) А що ти мені вдієш? (Роман:) Візьму на оберемок та й укину у хургона (у фургон) (М. Кропивницький); Юрко .. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
оберемок —
В'Я́ЗКА (зв'язані мотузкою дрова, хмиз, солома тощо), В'Я́ЗАНКА, ОБЕРЕМО́К, ЗВ'Я́ЗОК діал. Антон.. зняв з себе мотузок, зв'язав хмиз, звалив на плечі в'язку й пішов до хати (С. Чорнобривець); Він біля припічка кинув в'язанку соломи (А.
Словник синонімів української мови
оберемок —
ОБЕРЕ́МОК, мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
оберемок —
Оберемок, -мка м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Словник української мови Грінченка