обручка
БРАСЛЕ́Т (прикраса на зап'ясті руки), БРАСЛЕ́ТКА розм. рідше, ЗАП'Я́СТЯ рідше, ОБРУ́ЧКА рідко, НАРУ́ЧЧЯ заст., БРАНЗОЛЕ́ТА діал., БРАНЗОЛЕ́ТКА діал. Євфросина надіває перед дзеркалом сережки й браслет (І. Нечуй-Левицький); Покійна мама любила хвалитися тим, що батько з оказії заручин купив їй золоту браслетку (Ірина Вільде); Негр приляскував пальцями, наспівуючи дитяті рідний африканський мотив. Блискучі зап'ястя на чорних руках трепетали й дзвеніли (О. Ільченко); Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої.. сорочки, що за кожним рухом відкривала її.. руки з мідяними та скляними наруччями (М. Коцюбинський).
КАБЛУ́ЧКА (кільце з коштовного металу — із золота, срібла тощо, яке надягають на палець руки як прикрасу або символ шлюбу), ОБІДЕ́ЦЬ діал.; ПЕ́РСТЕНЬ (з прикрасою — з каменем, печаткою тощо); ОБРУ́ЧКА (суцільне кільце — як символ шлюбу). — Візьми ти оцей перстень. Пропустять тебе з ним, куди схочеш. — Гарна каблучка, — каже Кирило Тур. — Ще й сагайдак із стрілою на печаті вирізано (П. Куліш); От мені, небозі, й сниться: Наче з правої рученьки, Наче з пальця мізинного Покотився золотий мій обідець, Загубився дорогий мій камінець (М. Костомаров); Каблучка-обручка, що стисла вам ручку, У серце мені уп'ялась (В. Еллан).
Словник синонімів української мови