обід
ОБВІД (лінія, смуга і т. ін., яка окреслює або обрамлює що-небудь), ОБВІ́ДКА, О́БІД. Чорний обвід коло очий (очей) ще більше почорнів (В. Стефаник); Байдуже, якії в картині обводи, Аби мальовання майстерне (В. Самійленко); Ярослава.. глянула на нього росяно-сірими, з чорною обвідкою очима (В. Минко); Рана завдавала Сагайдачному чимало страждань.. Вона ятрилася і палала в широкому темно-червоному ободі (З. Тулуб).
ОБРУ́Ч (зігнута кільцем металева, дерев'яна і т. ін. смуга, штаба), О́БІД, ПОКОТЬО́ЛО (іграшка у вигляді такого обруча). Виноградарі ладнають Обручі на бочки винні (М. Нагнибіда); Серед хати біля кобилиці дід.. стругав обід (П. Панч).
ПО́ЛУДЕНЬ (дванадцята година дня; середина дня), ПІ́ВДЕНЬ, ОБІ́Д (ОБІ́ДИ) розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. Під полудень на горизонті знялась курява (Я. Качура); День зранку був ясний, сонячний, жовто-золотий, а як звернуло з півдня, став якийсь білий, наче срібний (І. Нечуй-Левицький); У обід знову Грицько суне (Панас Мирний); Падає з дерев пожовкле листя, День уже в обіди догорів (Є. Плужник); Полудне — спочивати ляг Мужик при втомлених волах (І. Франко); В полуднє приїхав старшина. Він звелів покликати Гната та Олександру (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови