Словник синонімів української мови

огріх

О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи — гриви нескошеного хліба (з газети); Як посіяла наша бригада овес — густе руно око вбира, жодного обсіву (К. Гордієнко); Його поле завжди милує зір буйним колосом. Тут ніколи не буває.. просівів (з газети).

ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. (неправильна думка, відхилення від істини, норми); ОПИ́СКА, О́ГРІ́Х (у тексті). Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М. Рильський); Очі його світилися тихою радістю, коли говорив: "Здається, в сьогоднішньому номері — жодної похибки" (С. Журахович); — Шкода, що раніше не поставили твій звіт. Наша провина! (О. Донченко); Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний); І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко); — Коли є в моїх словах неточність яка, поправте (А. Головко); Цей храм, цей свідок заблуду людського, Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Кожна описка Толстого — це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич); Свої рідкі огріхи мовні Мирослава намагалася виправляти сама (І. Волошин). — Пор. 1. недо́гляд.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. огріх — о́грі́х іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. огріх — (в оранці) пропуск; (у ділі) НЕДОЛІК, хиба, помилка; мат. похибка.  Словник синонімів Караванського
  3. огріх — див. вада; помилка  Словник синонімів Вусика
  4. огріх — [огр'іхіоугр’іх] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. огріх — -у, ч. 1》 Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін. 2》 перен. Недолік, хиба, помилка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. огріх — О́ГРІ́Х, у, ч. 1. Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін. Хто не оре, той і огріхів не робить (прислів'я); Він побачив, що восени, готуючи ґрунт до сівби, трактористи добре напартачили: то тут...  Словник української мови у 20 томах
  7. огріх — О́гріх, -ху; -ріхи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. огріх — О́ГРІ́Х, у, ч. 1. Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін. Хто не оре, той і огріхів не робить (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
  9. огріх — Огріх, -ха м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.  Словник української мови Грінченка