Словник синонімів української мови

одухотворений

НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.; ОДУХОТВО́РЕНИЙ (сповнений високих помислів, благородних почуттів, духовної краси тощо); ПІДНЕ́СЕНИЙ (сповнений душевного піднесення, збудження і т. ін.). О, як ти схожий на поета, Натхненний майстре кораблів! (М. Нагнибіда); Натхненну музику до "Гімну" (І. Франка) написав М. Лисенко (М. Рильський); Тебе вітають, молода Вітчизно, Твої окрилені сини (М. Бажан); Ніщо так не красить людину, як натхнення, — подумала Ярослава, провівши Сергія поглядом. — Просто насолода дивитись на людину ось таку — розкрилену, одухотворену... (О. Гончар); Без знання немислиме цікаве життя, неможливий творчий одухотворений труд (І. Цюпа); Давно Кардаш не бував у такому піднесеному настрої! (С. Журахович).

НАТХНЕ́ННИЙ (про вираз обличчя, погляд, рухи тощо — який виражає натхнення, душевне піднесення), ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.; ОДУХОТВО́РЕНИЙ (який виражає духовну красу); БЛАГОРО́ДНИЙ (про обличчя, зовнішність і т. ін. — який виражає благородні почуття, високі помисли і т. ін.). Марина говорить про свій проект, про свій літак, і сиві професори зацікавлено дивляться на її натхненне обличчя (В. Собко); Її руки, хода — що частіше стежиш за ними, то більш гармонійними й одухотвореними здаються вони (Ірина Вільде); Чи це не так, що благородні думки вирізьблюють благородний вираз на обличчі людини? (Ірина Вільде).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. одухотворений — одухотво́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. одухотворений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до одухотворити. 2》 у знач. прикм. Який виражає благородство, духовну красу, високі помисли, почуття і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одухотворений — ОДУХОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до одухотвори́ти. Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. одухотворений — ОДУХОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до одухотвори́ти. Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє (Довж.  Словник української мови в 11 томах