Великий тлумачний словник сучасної мови

одухотворений

одухотво́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до одухотворити.

2》 у знач. прикм. Який виражає благородство, духовну красу, високі помисли, почуття і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. одухотворений — одухотво́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. одухотворений — ОДУХОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до одухотвори́ти. Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. одухотворений — НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. одухотворений — ОДУХОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до одухотвори́ти. Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє (Довж.  Словник української мови в 11 томах