оракул
ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Олесь); В історичному романі ти виступаєш суддею минулого, речником сучасного і провісником майбутнього (Ю. Смолич); (Долон:) Пророчице, скажи, чи я верну живий з моєї справи? (Кассандра:) Питай в Гелена, та чи мало ж є у нас у Трої віщунів? (Леся Українка).
Словник синонімів української мови