осика
ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В. Сосюра); З осичини не роблять коліс (прислів'я); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. — Тьфу, осина тобі, маро! — погадав я собі (І. Франко); Сяду я над бором коло хати, Де з вітрами розмовля трепета (Д. Павличко).
Словник синонімів української мови