паровик

ЛОКОМОТИ́В (машина для пересування вагонів, поїздів по залізничних рейках); ПАРОВО́З, ПАРОВИ́К розм., ПАРОТЯ́Г заст. (локомотив із паровим двигуном); ТЕПЛОВО́З (локомотив із поршневим двигуном внутрішнього згоряння); МОТОВО́З (тепловоз малої потужності); ЕЛЕКТРОВО́З (локомотив із тяговим електричним двигуном). А згодом паровоз фарбували, писали на ньому номер, і ось уже локомотив під гучні вигуки складальників оживав — починав шипіти, зрушував з місця, покидаючи цех (П. Автомонов); Прислухаюсь до важкого чахкання паровика (П. Колесник); Прощально крикнув паротяг, і тихо одійшли вагони од посмутнілого перону... (В. Сосюра); Він (машиніст) на рейки дивиться вперед, що біжать назустріч тепловозу (В. Сосюра); При застосуванні мотовоза на рейку також встановлюється тяговий візок, до якого знизу підвішується кабіна (з посібника); На вузькоколійці погуркував електровоз, тягнучи довгий ланцюг вагончиків (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. паровик — парови́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. паровик — -а, ч., розм. 1》 Паровий казан або двигун. 2》 Те саме, що паровоз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паровик — ПАРОВИ́К, а́, ч. 1. спец. Паровий казан або двигун. Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (І. Нечуй-Левицький); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком...  Словник української мови у 20 томах
4. паровик — (-а) ч.; муз.; жарт. Музи- І кант, який грає на духових інструментах. Цеацура.  Словник жарґонної лексики української мови
5. паровик — Парови́к, -ка́, в -ку́; -вики́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. паровик — ПАРОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Паровий казан або двигун. Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (Н.-Лев., II, 1956, 98); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком...  Словник української мови в 11 томах
7. паровик — Паровик, -ка м. Паровикъ.  Словник української мови Грінченка