парубкувати
ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Головко); — Здоров, товаришу Омельченко. Додому?.. Може, до мене зайдеш? Я зараз холостякую (І. Гончаренко); Савка багато років парубкує в безладній самотині (Т. Масенко); — Книжки ніколи було почитати. Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати — тільки й начитався вволю. Влітку, поки козакував одинцем.., цілий університет пройшов (О. Гончар); — Може, не схоче (Марта Кирилівна) за мене заміж, — обізвався смутно Бичковський. — А шкода буде. Старість не за горами. Самому остогидло вже бурлакувати (І. Нечуй-Левицький); Наставники гадають собі, що він парубочить.., а він собі вінчану жінку тримає (М. Черемшина).
Словник синонімів української мови