Парубочити, ж. козакувати; (з жінками) ЖЕНИХАТИСЯ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
парубкувати —
парубкува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
парубкувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Бути парубком (у 1 знач.). || Вести парубоцьке життя. || Весело проводити час, гуляти в колі молоді. || перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін. 2》 Бути нежонатим, неодруженим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парубкувати —
ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами – дівчата сохнуть і дуріють (Марко Вовчок); // Вести парубоцьке життя.
Словник української мови у 20 томах
парубкувати —
ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А.
Словник синонімів української мови
парубкувати —
Парубкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
парубкувати —
ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють (Вовчок, 1, 1955, 72); // Вести парубоцьке життя.
Словник української мови в 11 томах
парубкувати —
Парубкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767.
Словник української мови Грінченка