Словник синонімів української мови

пестувати

ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, ВІДКО́ХУВАТИ рідше, РОЗКО́ХУВАТИ розм. (з любов'ю вирощувати); ВИГОДО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИ (про істоти); СПОВИВА́ТИ (про людину). — Док.: ви́ростити, розвести́, ви́ходити, зрости́ти, ви́кохати, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, накоха́ти, відкоха́ти, розкоха́ти, ви́глядіти, ви́годувати, ви́ховати, ви́няньчити розм. спови́ти. — Добрих коней вирощує ваш колгосп (А. Шиян); — Мені якби біля річки, щоб качок розвести (Григорій Тютюнник); — Мені коштувало чимало праці культивувати тут цю рослину (Ю. Смолич); Ростила вона поросята (Грицько Григоренко); Марія набурмосила губки. — Знаю, як тебе сестри виходжували та викохували (Ю. Бедзик); Зрощувати пшеницю; Голили (козаки) голови та пестували оселедці (Ю. Яновський); Надійшла весна. Вся ланка Льон леліяла, плекала (С. Крижанівський); Юрба шумлива з хлопців та дівчат ішла за жаткою. Та всі молоді!.. Та хто їхня мати, що таких вигодувала, вигляділа (А. Головко); Усіх же (синів) вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник); Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Панас Мирний); Народ тебе сповивав,.. тобі народ і силу, і хист, і талант дав (О. Ковінька).

ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Вона пригортала відважне хлоп'я, пестила його і цілувала, мов рідне (Я. Баш); Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить (пісня); (Оленка:) Татку! Іван радісно обнімає її, приголублює (О. Левада); — Матір одягну, як паню, і буду її ніжити й пестувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Колисала-леліяла мамка дитиночку, Так му файно заспівала — любий мій синочку (пісня); Стара як обійняла її, то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок); Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Словник Б. Грінченка); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини — лащить їх (Ю. Яновський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. пестувати — пе́стувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пестувати — див. балувати  Словник синонімів Вусика
  3. пестувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину. || Потурати чиїм-небудь надмірним вимогам, бажанням, примхам; балувати. 2》 перен. Сприяти розвиткові, зростанню кого-, чого-небудь. 3》 Те саме, що пестити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пестувати — Пе́стувати, -тую, -туєш, -тує = пе́сти́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пестувати — ПЕ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Г.  Словник української мови у 20 томах
  6. пестувати — ПЕ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Дбайливо доглядати, з любов’ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  7. пестувати — Пе́стувати, -тую, -єш гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.  Словник української мови Грінченка