пестувати

пе́стувати

-ую, -уєш, недок., перех.

1》 Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину.

|| Потурати чиїм-небудь надмірним вимогам, бажанням, примхам; балувати.

2》 перен. Сприяти розвиткові, зростанню кого-, чого-небудь.

3》 Те саме, що пестити 1).

Значення в інших словниках

1. пестувати — пе́стувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пестувати — див. балувати  Словник синонімів Вусика
3. пестувати — Пе́стувати, -тую, -туєш, -тує = пе́сти́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пестувати — ПЕ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Дбайливо доглядати, з любов'ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. пестувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...  Словник синонімів української мови
6. пестувати — ПЕ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Дбайливо доглядати, з любов’ю виховувати дитину. Догляда [пані] їх, пестує, коха, до розуму доводе (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
7. пестувати — Пе́стувати, -тую, -єш гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.  Словник української мови Грінченка