петляти
ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Звившись гадюкою, пославсь (шлях) од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану (Панас Мирний); Оце тая стежечка Ізвивається (І. Франко); Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (пісня); Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (С. Журахович); Від хутірця один шлях вився — увивався до.. гаю (Марко Вовчок); І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (З. Тулуб); Із заходу на схід петлював маленький струмок (В. Козаченко).
ПЕТЛЯ́ТИ розм. (рухаючись, робити петлі; утворювати петлі), ПЕТЛЮВА́ТИ діал.; КРИВУЛЯ́ТИ розм. (раз у раз відхилятися від прямого шляху). Пригинаючись і петляючи між дерев, я повільно наближався до ворога (Ю. Збанацький); Окантовуючи узлісся, із сходу на захід петлював вузенький струмок (В. Козаченко); Мабуть, з добру верству кривуляли чорноморці звивистим річищем (С. Добровольський).
ПЛУ́ТАТИСЯ (говорити нелогічно, нечітко), ЗБИВА́ТИСЯ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЕТЛЯ́ТИ розм.; ПЛА́ВАТИ розм. (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить). — Док.: сплу́татися, заплу́татися, зби́тися, наплу́тати. Онисько плутався, — почне одно, а зайде на друге... (Панас Мирний); Дід Матвій вислухав уважно все, що розповів йому, збиваючись, схвильований хлопець (П. Колесник); Він плутав, кричав на Дорю, тицяв грубим пальцем в задачник (М. Коцюбинський); (Олена:) Товариші, хто пам'ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (І. Микитенко).
Словник синонімів української мови