петляти
петля́ти
-яю, -яєш, недок., розм.
1》 Іти, пересуватися не по прямій лінії; ідучи, пересуваючись, робити петлі (у 2 знач.).
|| Бути розташованим по звивистій лінії; мати вигини, закрути, завороти (про шлях, річку і т. ін.).
|| Іти, бігти не по прямій лінії; тікаючи, заплутувати слід (про диких звірів).
2》 перен., розм. Висловлювати свої думки нечітко, заплутано, не розкриваючи суті і раз у раз відхиляючись від теми.
Великий тлумачний словник сучасної української мови