плем'я

НАРО́Д (нація, народність, плем'я), ЛЮД рідко, ПЛЕ́М'Я заст., поет., ЯЗИ́К заст., поет. Тут (на ярмарку) вже істий содом! Неначе якийсь давній народ десь знявся з місця та й отаборивсь, мов в часи "великого переселення народів" (І. Нечуй-Левицький); У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, що в його в давнині Були "золотії віки" (Леся Українка); Троянське плем'я все засіло Коло книжок, що аж потіло, І по-латинському гуло (І. Котляревський); В міцних руках Єднати треба дружні сили, Усі язики на землі! (М. Рильський).

РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Розкоренився й рід Саєнків — жіноче кодло панів Польських (Панас Мирний); Він з родини розкольників (Григорій Тютюнник); Якщо вірити, то прадід прадіда, перший з династії Якимовичів, був теж дяком (О. Довженко); — Дуже я хотів би породичатися з вами.. — Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах); Характером Іван увесь у батька вдався. Хоч нехай каміння летить у вічі, а він стоїть на своєму. Глущуківське поріддя (С. Чорнобривець); З нашої порідні не було такого (Словник Б. Грінченка); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Цар Гарівчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський); (Вересай:) Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Ю. Мокрієв).

РІДНЯ́ (рідні люди), РО́ДИЧІ, КРЕ́ВНІ розм., ПЛЕ́М'Я заст. В хаті неначе лежала на лаві мертва Мелашка, і вся рідня зійшлась на її похорон (І. Нечуй-Левицький); У хаті, на лавах, поважно сиділи люди, близькі, родичі й сусіди (Я. Качура); Кобза з Остапом.. попрощались із своїми кревними (О. Стороженко); Приїздить він до дядька, а дядина побачила та й кає: — Це ж наше плем'я їде (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. плем'я — пле́м'я іменник середнього роду * Але: два, три, чотири пле́мені  Орфографічний словник української мови
2. плем'я — Рід, ур. коліно, суч. народність; (суче) лай. кодло; ЗСТ. рідня, родичі, діти, покоління.  Словник синонімів Караванського
3. плем'я — див. родина  Словник синонімів Вусика
4. плем'я — племені і плем'я, с. 1》 Форма суспільної організації та етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. 2》 Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. 3》 заст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плем'я — ПЛЕ́М'Я, пле́мені і пле́м'я, с. 1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу.  Словник української мови у 20 томах
6. плем'я — Група родів, яка походить від спільного, часто легендарного, предка, займає спільну територію і пов'язана спільністю організації; часто зв'язок політичного характеру; існує у деяких індіанців Пд. Америки, народів Африки, Австралії, Океанії та Азії.  Універсальний словник-енциклопедія
7. плем'я — без ро́ду й пле́мені. Абсолютно одинокий, сам-один. Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк); Чи думав .. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя?...  Фразеологічний словник української мови
8. плем'я — Пле́м'я, -м'я и -мени с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ.  Словник української мови Грінченка