повійка

БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П. Панч); — Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво, криво (І. Франко); На шовкових трав киреї розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки... (Уляна Кравченко); Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде).

ДЕРЕЗА́ (колючий чагарник), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина (І. Нечуй-Левицький); Обабіч (дороги) були рови, засипані торішнім бур'яном та сміттям, а вже вище, над ровами, сірів хаотичними купами повій (Є. Гуцало); Окопи заросли колючою повійкою (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. повійка — Повійка [14, с. 254] – “(Convolvulus). Багаторічний виткий трав’янистий бур’ян із дзвіночкоподібними квітками, березка” [СУМ, VI, с. 671], [ІЦ-2009] пові́йка: вьющееся растеніе [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. повійка — пові́йка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. повійка — -и, ж. Те саме, що повій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повійка — ПОВІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що пові́й. На шовкових трав киреї розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки... (Уляна Кравченко); Наче сріблені гноти, Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); Йду далі.  Словник української мови у 20 томах
5. повійка — ПОВІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що пові́й. На шовкових трав киреї розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки… (У. Кравч., Вибр., 1958, 155); Наче сріблені гноти, Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (Воронько, Коли вирост.  Словник української мови в 11 томах
6. повійка — Повійка, -ки ж. раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.  Словник української мови Грінченка