поза

I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити, як може людина, звикла бодай до елементарної чистоти, лягти долі в порох.. і спати в такій ганебній позиції! (В. Підмогильний); Стоїш ти й досі в мене перед очима, добра душе Товкачу, у твоїй веселій поставі, з твоєю стриженою головою (П. Куліш); Монументальну позитуру Антін, мабуть, вкрав з обкладок московського календаря, де намальований монумент Мініна та Пожарського (І. Нечуй-Левицький).

ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Рильський); Козаки з довгими шликами походжали повз, бундючились і кидали на адресу новаків недосить товариські зауваження (П. Панч); Побачив (Тимко) запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ходою (Григорій Тютюнник); Ой на морі хвиля, При долині роса, Стороною дощик іде... (пісня); Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Копиленко); Попроз мій городок стежечкою до іншої йдеш (пісня); Один камінь поуз голову дзизнув, а один у праве плече дав (Марко Вовчок); Та проїхав козак поуз І оком не глянув... А дівча вінок порвало, Щоб марно й не в'янув (І. Манжура); Дарка хотіла прошмигнути поз неї до хати (Леся Українка).

НЕЗАЛЕ́ЖНО ВІД прийм., з род. в. (ужив. для вказівки на те, що щось відбувається або відбулося без участі, наявності кого-, чого-небудь), ПО́ЗА з оруд. в.; МИ́МО з род. в., ПОМИ́МО з род. в., рідше (перев. зі сл. воля). Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень (О. Гончар); Можу поклястися, що я зовсім не хотів їй зла і все трапилось поза моєю волею (Ю. Яновський); В такі хвилі Маруся якось помимо своєї волі поглядала на Юрчика (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. поза — по́за 1 іменник жіночого роду положення тіла людини або тварини по́за 2 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поза — (тіла) постава, положення, з. позитура; П. хизування.  Словник синонімів Караванського
3. поза — I -и, ж. 1》 Положення тіла людини або тварини. || Положення, що його спеціально приймає той, кого малюють або фотографують. Прибирати позу. Патологічна поза — поза людини, яка спостерігається при деяких патологічних станах. 2》 Частина танцювального руху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поза — Постава, вистать  Словник чужослів Павло Штепа
5. поза — ПО́ЗА¹, и, ж. 1. Положення тіла людини або тварини в певний момент. На лаві, в вигідній і мальовничій позі, розкинувся молодий циган (М. Коцюбинський); Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли вряд в урочистих позах ковалі (О.  Словник української мови у 20 томах
6. поза — поза: ◊ поза тим окрім цього, попри все (ср, ст): – Як ся маєш? – Як завше, багато роботи, а поза тим – ніц. Якось-то ма́ється (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. поза — по́за (франц. pose, від poser – класти, ставити) 1. Надана тілу постава умисно чи мимовільно. 2. Частина танцювального руху. 3. Переносно – хизування, нещира поведінка.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. поза — става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію). Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось.  Фразеологічний словник української мови
9. поза — По́за, прийм. по́за, -зи; по́зи, поз  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. поза — ПО́ЗА¹, и, ж. 1. Положення тіла людини або тварини. На лаві, в вигідній і мальовничій позі, розкинувся молодий циган (Коцюб., І, 1955, 368); Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли вряд в урочистих позах ковалі (Гончар, III, 1959, 92)...  Словник української мови в 11 томах
11. поза — Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426.  Словник української мови Грінченка