поза

по́за

I -и, ж.

1》 Положення тіла людини або тварини.

|| Положення, що його спеціально приймає той, кого малюють або фотографують. Прибирати позу.

Патологічна поза — поза людини, яка спостерігається при деяких патологічних станах.

2》 Частина танцювального руху.

3》 перен. Нещира поведінка; хизування, рисовка. Ставати в позу.

II прийм., із знах. і оруд. в.

1》 Указує на предмет, місце і т. ін.: а) позад, по другий бік яких спрямована дія (знах. в.). Пройти поза двері; б) повз які, мимо яких спрямована дія (знах. в.); в) за межі яких спрямована дія (знах. в.); г) позад, по інший бік яких хто-, що-небудь є, міститься, перебуває (знах. і оруд. в.); ґ) за межами яких хто-, що-небудь є, міститься, перебуває (оруд. в.).

|| у сполуч. зі сл. садити, розсаджувати, сидіти і т. ін. Указує на предмет, біля якого хто-небудь розміщується для виконання певної дії або хтось перебуває, роблячи щось (знах. і оруд. в.).

2》 з оруд. в. Указує на місце дії, яка відбувається: а) по інший бік предмета, за чим-небудь; б) позад кого-, чого-небудь; в) за межами чого-небудь.

3》 з оруд. в. Указує на особу, предмет і т. ін., слідом за якими хто-небудь іде, щось рухається.

4》 з оруд. в. Указує на існування, наявність кого-, чого-небудь або перебування когось за межами того, що названо іменником (займенником).

5》 з оруд. в. Указує на те, що назване іменником виключається; крім чого-небудь.

|| Без чого-небудь.

6》 з оруд. в. Указує на можливість існування чого-небудь за умови, що назване іменником відсутнє, не існує.

7》 з оруд. в. Указує на перевищення якої-небудь міри, норми, на вихід за межі чогось, понад щось.

8》 з оруд. в. Указує на те, що дія відбувається всупереч, наперекір тому, що назване іменником, або незалежно від нього.

9》 з оруд. в. Указує на предмет, за межі якого поширюється дія.

10》 із знах. в. Указує на певний час перед чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. поза — по́за 1 іменник жіночого роду положення тіла людини або тварини по́за 2 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поза — (тіла) постава, положення, з. позитура; П. хизування.  Словник синонімів Караванського
3. поза — Постава, вистать  Словник чужослів Павло Штепа
4. поза — ПО́ЗА¹, и, ж. 1. Положення тіла людини або тварини в певний момент. На лаві, в вигідній і мальовничій позі, розкинувся молодий циган (М. Коцюбинський); Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли вряд в урочистих позах ковалі (О.  Словник української мови у 20 томах
5. поза — поза: ◊ поза тим окрім цього, попри все (ср, ст): – Як ся маєш? – Як завше, багато роботи, а поза тим – ніц. Якось-то ма́ється (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. поза — по́за (франц. pose, від poser – класти, ставити) 1. Надана тілу постава умисно чи мимовільно. 2. Частина танцювального руху. 3. Переносно – хизування, нещира поведінка.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. поза — става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію). Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось.  Фразеологічний словник української мови
8. поза — I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити...  Словник синонімів української мови
9. поза — По́за, прийм. по́за, -зи; по́зи, поз  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. поза — ПО́ЗА¹, и, ж. 1. Положення тіла людини або тварини. На лаві, в вигідній і мальовничій позі, розкинувся молодий циган (Коцюб., І, 1955, 368); Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли вряд в урочистих позах ковалі (Гончар, III, 1959, 92)...  Словник української мови в 11 томах
11. поза — Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426.  Словник української мови Грінченка