покалічений
ПОКАЛІ́ЧЕНИЙ (який має каліцтво, фізичну ваду), ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ). На майдані сорочинському полилася кров, полягли мертві тіла; 20 сорочинців поклали свої голови, більше 50 зостались покалічені (Олена Пчілка); Санітари виносили понівечених солдатів з вагонів (І. Цюпа); (Старий:) Подай мені, убогому, хоч грошик! (Л. Костенко).
Словник синонімів української мови