поморщений

ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Кочура); Озирнувшися, він побачив проти себе жовте, поморщене бабине лице (І. Франко); Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (І. Цюпа); Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (О. Десняк); Лице в нього якесь побабчене (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. поморщений — помо́рщений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поморщений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поморщити. 2》 у знач. прикм. Який поморщився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поморщений — ПОМО́РЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до помо́рщити. Лице, Недавно ще поморщене грижею І втомою, тепер мов просіяло (І. Франко); – То як, Левку? – націлюються на нього поморщені прихованим лукавством бровенята (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поморщений — ПОМО́РЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до помо́рщити. Лице, Недавно ще поморщене грижею І втомою, тепер мов просіяло (Фр., X, 1954, 370); — То як, Левку?...  Словник української мови в 11 томах