Словник синонімів української мови

понос

ПОНО́С (гострий розлад функції травного тракту), ПРОНО́С, БІГУ́НКА розм.; РІЗА́ЧКА (кривавий). З огидою пили вони забортну воду, від якої за кілька годин починався нестерпний біль у шлунку, а потім понос (З. Тулуб); Лікар спитав мадярського санітара унтер-офіцера, чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (переклад С. Масляка); Сидів, після бою спочиваючи, немалий гурт мирославців, добре вже впевнених, що вражені бігункою вороги до наступного дня на обложене місто напасти не спроможуться (О. Ільченко); Вони не повмирали ані від простуди, ...ані на різачку, хоч літом день у день напихали собі животики недозрілими овочами (І. Франко).

ПРИПЛІ́Д (приріст потомства у тварин, які мають господарче значення); ПОНО́С (одноразовий); ОКІ́Т (одноразовий приплід однієї тварини або групи тварин); ОПОРО́С (одноразовий приплід свині). Дали йому селяни поволівщину — четвертого бичка від річного приплоду (З. Тулуб); — Таке вродилось (ягня), та ще й не одне — троє таких калічок в сьогорічному окоті... (О. Гончар); При нормальних умовах годівлі і утримання свиноматка може дати два опороси на рік (з посібника).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. понос — поно́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. понос — -у, ч. 1》 Одноразовий приплід у деяких тварин. 2》 Наслідок розладу травлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понос — (мед.) бігунка, дрісня, отроба, червінка, див. дизентерія, діярея, пронос  Словник чужослів Павло Штепа
  4. понос — ПОНО́С, у, ч. 1. Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом. Часте рідке випорожнення буває при поносах (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. понос — У, ч. Надмірна балакучість. Асоціюється з фізіологічним процесом. ◇ Словесний понос. Що за словесний понос? Він говорить швидше, ніж встигає сприймати слуховий апарат.  Словник сучасного українського сленгу
  6. понос — Зневага, знущання, ганьба  Словник застарілих та маловживаних слів
  7. понос — ПОНО́С, у, ч. 1. Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом. Часте рідке випорожнення буває при поносах (Заг.  Словник української мови в 11 томах
  8. понос — Поно́с, -су м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.  Словник української мови Грінченка