понос
ПОНО́С (гострий розлад функції травного тракту), ПРОНО́С, БІГУ́НКА розм.; РІЗА́ЧКА (кривавий). З огидою пили вони забортну воду, від якої за кілька годин починався нестерпний біль у шлунку, а потім понос (З. Тулуб); Лікар спитав мадярського санітара унтер-офіцера, чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (переклад С. Масляка); Сидів, після бою спочиваючи, немалий гурт мирославців, добре вже впевнених, що вражені бігункою вороги до наступного дня на обложене місто напасти не спроможуться (О. Ільченко); Вони не повмирали ані від простуди, ...ані на різачку, хоч літом день у день напихали собі животики недозрілими овочами (І. Франко).
ПРИПЛІ́Д (приріст потомства у тварин, які мають господарче значення); ПОНО́С (одноразовий); ОКІ́Т (одноразовий приплід однієї тварини або групи тварин); ОПОРО́С (одноразовий приплід свині). Дали йому селяни поволівщину — четвертого бичка від річного приплоду (З. Тулуб); — Таке вродилось (ягня), та ще й не одне — троє таких калічок в сьогорічному окоті... (О. Гончар); При нормальних умовах годівлі і утримання свиноматка може дати два опороси на рік (з посібника).
Словник синонімів української мови