порідшати

ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Кочура); Хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Г. Квітка-Основ'яненко); Глянув (Семен) у вікно: пожовклий сад прорідів, і крізь нього стало видно білі стіни Ганнусиної хати (Р. Іваничук); Розкошлачений чуб змінився строгою зачіскою, волосся зріділо (С. Журахович); Шуварі нарешті зрідли і показалось викошене місце (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. порідшати — порі́дшати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порідшати — -ає, док. 1》 Стати рідшим. || Стати менш густим, щільним; трохи розвіятися (про туман, дим і т. ін.). 2》 Стати менш численним, зменшитися кількісно. || Траплятися рідше, не так часто, як колись, як десь в іншому місці. || кого, чого, безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порідшати — ПОРІ́ДШАТИ, ає, док. 1. Стати рідшим. Порідшав трохи темний бір, І в полі світиться неначе (Я. Щоголів); Великий блискучий лоб, міцні білі зуби, русяве волосся, яке на маківці вже помітно порідшало, – це те, що впадало в око з першого погляду (М.  Словник української мови у 20 томах
4. порідшати — Порі́дшати, -дшаю, -дшаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. порідшати — ПОРІ́ДШАТИ, ає, док. 1. Стати рідшим. Порідшав трохи темний бір, І в полі світиться неначе (Щог., Поезії, 1958, 361); Великий блискучий лоб, міцні білі зуби, русяве волосся, яке на маківці вже помітно порідшало, — це...  Словник української мови в 11 томах
6. порідшати — Порідшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.  Словник української мови Грінченка