порідшати

порі́дшати

-ає, док.

1》 Стати рідшим.

|| Стати менш густим, щільним; трохи розвіятися (про туман, дим і т. ін.).

2》 Стати менш численним, зменшитися кількісно.

|| Траплятися рідше, не так часто, як колись, як десь в іншому місці.

|| кого, чого, безос.

Значення в інших словниках

1. порідшати — порі́дшати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порідшати — ПОРІ́ДШАТИ, ає, док. 1. Стати рідшим. Порідшав трохи темний бір, І в полі світиться неначе (Я. Щоголів); Великий блискучий лоб, міцні білі зуби, русяве волосся, яке на маківці вже помітно порідшало, – це те, що впадало в око з першого погляду (М.  Словник української мови у 20 томах
3. порідшати — ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П.  Словник синонімів української мови
4. порідшати — Порі́дшати, -дшаю, -дшаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. порідшати — ПОРІ́ДШАТИ, ає, док. 1. Стати рідшим. Порідшав трохи темний бір, І в полі світиться неначе (Щог., Поезії, 1958, 361); Великий блискучий лоб, міцні білі зуби, русяве волосся, яке на маківці вже помітно порідшало, — це...  Словник української мови в 11 томах
6. порідшати — Порідшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.  Словник української мови Грінченка