постригатися

СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О. Гончар); Очі в Маланки стали налякані, круглі (М. Коцюбинський); (Василь:) Одному б треба бути кравцем, а він зробився шевцем, другому слід би панувати, а він череду пасе (М. Кропивницький); — Всі ви тепер добрі. Грамотіями поставали (М. Стельмах); Пострижемося ж у лакеї (Т. Шевченко). — Пор. 6. бу́ти.

Значення в інших словниках

1. постригатися — пострига́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постригатися — -аюся, -аєшся, недок., постригтися, -ижуся, -ижешся, док. 1》 перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. 2》 перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Приймаючи постриг, ставати ченцем (черницею).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постригатися — ПОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док. 1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. – Ти чого патлатий? Постригтись треба... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. постригатися — ПОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док. 1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. — Ти чого патлатий? Постригтись треба… (Шер., Дорога..  Словник української мови в 11 томах