постригатися

пострига́тися

-аюся, -аєшся, недок., постригтися, -ижуся, -ижешся, док.

1》 перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе.

2》 перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Приймаючи постриг, ставати ченцем (черницею).

3》 у кого, перен. Ставати ким-небудь, добровільно беручи на себе чиїсь обов'язки.

Значення в інших словниках

1. постригатися — пострига́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постригатися — ПОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док. 1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. – Ти чого патлатий? Постригтись треба... (М.  Словник української мови у 20 томах
3. постригатися — СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О.  Словник синонімів української мови
4. постригатися — ПОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док. 1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. — Ти чого патлатий? Постригтись треба… (Шер., Дорога..  Словник української мови в 11 томах